Геральдика мiста

Герб мiста Рiвне

Сучасний герб мiста затверджений в 1990р. В лазуровому полi - башта срiбного кольору з входами до неї з трьох сторiн, що стоїть на зеленiй землi. Башта символiзує мiсто; лазуровий колiр - красу, вiчнiсть, срiбний - чистоту, зелений - надiю i радiсть.

Герб мiста Рiвного - старовинний. Точна дата його створення та першого застосування невiдома. Невiдомий i його автор. В останнiй чвертi ХVШ столiття пiсля входження Правобережної України, а в її складi i Волинi, до Росiйської iмперiї вiн був затверджений як герб повiтового центру тодiшньої Волинської губернiї. Вживався цей герб у Рiвному до вересня 1939 року. Герб є символом мiського самоврядування, який знаменує надання мiсту певних прав. Герб являє собою лазурного кольору щит французької форми, тобто чотирикутник з загостренням внизу. На нижнiй сторонi щита (приблизно 1/6 площi) смужка зеленого кольору, на яку своєю основою спирається зображення башти срiбного кольору з входами у неї з трьох сторiн. Башта символiзує мiсто Рiвне, у яке в'їзди з трьох сторiн (зi сторони Клеваня, Тучина, Здолбунова). З четвертої сторони у давнину мiсто омивалося порiвняно багатоводною тодi рiчкою Устя.

Прапор мiста Рiвне

Розпорядженням голови мiської ради 17 березня 1993 р. затверджено прапор мiста Рiвного. Прямокутне полотнище, яке складається з трьох горизонтальних смуг блакитної, зеленої та бiлої, зi спiввiдношенням їх ширин як 5:1:5, на двох верхнiх смугах на вiдстанi 1/3 довжини прапора вiд древка зображений герб мiста.

Прапор мiста є одним з символiв мiського самоврядування. Прапор Рiвного створено за чинними канонами з використанням гами кольорiв iсторичного герба мiста (автор - архiтектор Л. Закревський). Триколiрне полотнище прапора - прямокутної форми з вiдношенням сторiн 2:3 (ширина до довжини). Прапор має три повздовжнi смуги: голубу (5 частин), зелену (1 частина) та срiбно-бiлу (5 частин). З лiвого боку полотнищ, на третину довжини голубої та зеленої смуг, вписано зображення iсторичного герба мiста у срiбно-бiлому виконаннi. Кольори прапора символiзують: голубий - красу та величнiсть; зелений - надiю, радiсть, достаток, щедротнiсть; срiбно-бiлий - невиннiсть i чистоту.

Герб мiста Ровно

27 березня 1969 р. рiшенням мiськвиконкому затверджено радянський герб мiста: у щитi червоний перев'яз справа, у верхньому блакитному полi - зображення пiвшестернi, розгорнутої книги i реторти, у нижньому зеленому - синя квiтка льону. Автори проекту - В.Герасименко, В.Дзiвак i О.Кузьмич.

Проект гербу мiста 1857 р.

У 1857р. Б.Кене розроблений проект нового герба мiста: у лазуровому полi зображенi три з'єднаних срiбних вежi з вiдчиненими воротами. У вiльнiй частинi - герб Волинської губернiї. Щит увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрiвською стрiчкою. Затвердження не отримав.

Герб росiйського перiоду.

Герб росiйського перiоду затверджений 22 сiчня 1796 р. У горiшнiй частинi перетятого щита герб Новоград-Волинський; у долiшнiй - в лазуровому полi троє ворiт в срiбних з'єднаних баштах на знак в'їзду до Рiвного з трьох сторiн.

Герб 1642 року.

Із геральдичних словників стає відомо, що у гербі Леліва - шестикутна зірка золотого кольору, а під нею на блакитному полі золотий півмісяць рогами догори. Леліва була характерною ознакою багатьох слов'янських народів, складає герб Ілірії, а також багатьох польських, українських, російських і білоруських родів. Вона також входила до герба князів Острозьких. Із історії Рівного відомо, що в 1642 році воно належало Замойським. Володарка міста, Катерина Замойська, походила з роду Острозьких, була донькою Олександра і внучкою Костянтина (Василя) Костянтиновича Острозьких. Тому природньо, що складова частина герба Острозьких, а саме Леліва, стала символом на печатці Рівного. Далi >>

Герб Любомирських

Любомирские - польский княжеский род, герба Сренява, восходящий к началу XVI века. Севастиан Любомирский получил в 1595 г. графский титул, а его сын Станислав, воевода Краковский, (умер в 1649 г.), победитель турок - княжеское достоинство Римской империи (1647). Сын его князь Юрий-Севастиан (умер в 1667 г.) успешно сражался против шведов и казаков. Преследуемый королевой и канцлером Пражмовским, Любомирский в 1664 г. призван был на суд сейма и за неявку приговорен к смерти; вел войну с королевскими войсками, но потом покорился и покинул Польшу. Сын его Станислав Гераклий (1640 - 1702) написал ряд трудов исторических, философских и богословских на польском и латинском языках, напечатанных большею частью уже после смерти его. Князь Юрий Любомирский (1817 - 1872), организатор львовского института Оссолинских, изложил свои панславистские идеи в брошюре: "Slowa wieszcze, pamiatka pierwszego zjazdu slowianskiego". Биографию его в панегирическом тоне написал L. Dembicki (1872). Князь Тадеуш Любомирский, родился в 1826 г., - автор исследований о финансах, промыслах, торговле, крестьянстве и податной системе старой Польши. Род этот признан в России в 1863 г. и внесен в V часть родословной книги Могилевской губернии.

Герб Срженява (роду Любомирських)

Любомирськi- могутнiй магнатський рiд герба Срженява, якi увiйшли в iсторiю Подiлля i Брацлавщини XVIII столiття як володарi "Узбережжя Днiстра". Герб Срженява - на червоному полi бiла рiчка, яка звивається по викривленiй лiнiї з правого верхнього до нижнього лiвого кутка. Пiд шоломом i короною, мiж двома трубами, на кожнiй з яких по чотири дзвiночки, виходить лев.

 Спiвпраця

Якщо у Вас є цiкавi матерiали якими можна доповнити Iнтернет проект "Вiртуальне мiсто Рiвне", просимо зв'язатись з нами за адресою info@rivne.org. Розбудуємо "Вiртуальне мiсто" разом !