Хронологiя подiй

Лише 10 хвилин потрiбно для того, щоб проминути багатовiкову iсторiю мiста Рiвне. Ми намагались зробити цей екскурс ще цiкавiшим та поєднали хронологiчну таблицю iлюстративним матерiалом, який сподiваємось сподобається вiртуальним мандрiвникам у часi.


XIII ст.до н.е.
Першi поселення первiсної людини-кроманьйонця на околицях мiста бiля сучасного с. Бармаки.

V ст.до н.е.
Поселення найдавнiших землеробiв на правому березi р. Устя бiля сучасного Басiвкутського водосховища.

VI-IX ст.н.е.
Поселення раннiх слов`ян на пiвнiч вiд сучасного с. Бармаки.

X-XII ст.н.е.
Поблизу Устi закладено давньоруську фортецю.

1282 рiк
Pierwsze wzmianki o osadzie Rowne (od XIV w w Wielkim Ksiestwie Litewskim). "Leszek rozbija najezdzcow nieopodal wsi Rowiny (Rowne)".

1283 рiк
Перша письменна згадка про Рiвне як один з населених пунктiв Галицько-Волинського князiвства.

1340
Майже на два століття містом в складі Волині заволоділи литовські князі.

Свидригайло (Баляслай) 1434
Відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелло) Ольгердовича Рiвне передається у володіння луцьких шляхтичiв Дичкiв.

1461 р. 22 грудня
Iвашко Дичко (Iwaszko Dyczko) продав Рiвне "за 300 кiп широких грошей чеської лiчби" князевi Семену Васильовичу Несвiцькому, представнику русько-литовської династii Гедимiновичiв.

1479
Пiсля смертi князя Семена Васильовича Несвицького Рiвне стало власнiстю його дружини Марiї Несвицької (Maria Nieswicka), яка стала iменувати себе княгинею Рiвненською.

1481
На одному з насипних островiв рiчки Устi, княгинею Марiєю збудовано замок iз дубових колод, який обнесено оборонними ровами.

Krol Kazimier IV Jagiellonezyk 1481-1492 (?)
Польський король та великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик (Kazimierz Jagiellonezyk 1427-1492) надав мiстечку Магдебурзьке право (право на самоврядування). Miasto Rowne otrzymuje od Kazimierza Jagiellonczyka przywilej na jarmarki.

1496
Татари взяли місто у облогу, яка була знята лише після сплати панством, що переховувалось у замку, викупу.

1500 р.
Княгиня Марія Несвицька отримала від для міста привілею на щорічний ярмарок на свято Семена Лiтопроводця (14 вересня (21 грудня)).

Krol Zygmunt I 1507 р. 1-11 липня
Зiгмунт I королiвською грамотою надає княгинi Марiї право вiчного володiння замком та мiстом.

1508
Пожежа у замку. Розпочато будiвництво нового замку.

1518
Костянтин Iванович Острозький Смерть кн. Марiї Несвiцькоi - фундаторки мiста. Внучка Марiї Несвiцькоi (Marii Nieswickiej) Ганна Гольшанська (Anna Holszanska) wnosi Rowne jako wiano ksieciu Konstantemu Ostrogskiemu, wielkiemu hetmanowi litewskiemu. Рiвне переходить у власнiсть князiв Острозьких (до 1621 р.).

1521 (? 1531 ?)
Рiвне з околицями та ближнiми селами вiдiйшло до Iллi Острозького.

1538
Беата Костелецька Iлля Острозький одружився з позашлюбною дочкою короля Сигiзмунда Беатою Костелецькою, не проживши пiсля цього й року i не дочекавшись народження своєї доньки Гальшки.

1539
Рiвне "пiд заклад" переходить у спадщину Беатi Костелецькiй.

1544 (25 квітня)
Przywilej na targ tygodniowy dla miasta Rowne potwierdzony przez krola Zygmunta Augusta w Brzesciu.

1548
Княгиня Беата Костелецька (Острозька) будує костел у Рiвному.

Герард Меркатор 1554 (жовтень)
Карта Європи 1554 року Герарда Меркатора На географічній карті європейського континенту фламандського картографа Герарда Меркатора (Gerardus Mercator 1512-1594) серед 29 населених пунктів Волині позначено місто Рівне (позначено як "Rorona").

1556
У Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які переважно займались торгівельними справами.

1563
Рівне згадується у вересневих переговорах Російського царя Івана IV (1530-1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520-1572) про повернення Росії захоплених литвою міст.

1565
Мiсто переходить у власнiсть Альбрехта Ласького (Albrechta Laskiego).

1565-1575 рр.
Судова тяганина за право володiння мiстом miedzy Laskim, a Lukaszem z Gorki, mezem Halszki, corki Beaty.. Частi пограбування Рiвного.

1569
За Люблінською унією (об'єднання Литовського кнізівства з Польщею у Річ Посполиту) Рiвне пiдпорядковується Луцькому повіту. Знищення мiста татарами, спалення церкви та костелу.

1570
Володарка міста Ганна Острозька розпочинає відбудову спаленого костелу.

Henryk Walezy Костянтин Острозький 1574
Королiвською грамотою (Henryka Walezego) мiсто знову проголошене у складi володiнь князя Костянтина Острозького.



1575
За свідченням німецького історика і географа А.Гушинга у місті налічується 543 будинки.

1580
Erekcja cerkwi sobornej w Rownem, zbudowanej prawdopodobnie przez Marie Nieswicka.

1583
Перша згадка про річку Устю (інша назва - Оствиця). Загальна довжина річки 63 км. Витікає біля с. Дермань Здолбунівського р-ну. Впадає у Горинь за с. Оржевом Рівненського р-ну.

1606
Анна Острозька (вдова Олександра Костянтиновича Острозького) вiдбудовує костел.

1614
Над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої "людей носило поверх дерев, інших мертвих" знаходили у різних місцях.

1617, 1619
Розорення мiста татарами. Пожежа в замку.

1620
Як посаг мiсто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594-1638).Рівне налічує понад 200 будинків.

1621
Містом володіє дочка князя Олександра Острозького Катерина, що була одружена з Томашем Замойським.

1624
Пожежа в Рiвному нищить майже все місто.

1625
Пiдготовка угоди Речi Посполитої з козаками Запорозької Сiчi у рiвненському замку Т.Замойського.

1629
Складено акт iз достеменним описом мiста, де зафiксовано, що в Рiвному е 505 будинкiв, 10 вулиць (Замкова, Шкiльна, Дубенська, Литовська, ...) та проживає понад 3 тисячi мешканцiв (у Києвi в той час було 18 тисяч мешканцiв)

1634
Король надає привiлеї мiсту на проведення ярмарку.

Петро Могила 1636
Перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш "Лямент о утрапеню мещан острозких", присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596-1646). Вірш підписано криптонімом "М.Н.".

1637
Влаштування першого в мiстi шпиталю на кошти Томаша Замойського.

1640
Спустошення Рiвного татарами.

1642
Мiсто стає власнiстю Конецпольських (Koniecpolskich). На документах датованих 15 липня 1642 року зберiгся вiдтиск печатки мiста.

1648
Козацько-польська вiйна на Волинi. Спустошення Рiвного загоном Колодки.

1650 (березень)
Kolejna horda tatarska pustoszy Rowne.

Богдан Хмельницький 1651
Влiтку край став центром визвольних змагань українцiв пiд проводом Богдана Хмельницького.



1654
Zniszczenie zamku warownego w Rownem, odbudowanego po 1723 roku przez ksiecia Stanislawa Lubomirskiego.

Stefan Czarniecki 1660
Wjazd Stefana Czarnieckiego do Rownego. Взимку російські війська під командуванням Василя Шереметьєва (1622 - 1682) зайняли місто.

1667
Великий мор у Рiвному, загинуло 1600 осiб. 9 лютого за Андрусiвським миром мiсто визнане пiд владою Польщi.

1680, 1690
Спустошення Рiвного загоном українських козакiв. Zniszczenie oraz ruina miasta Rowne w czasie wojny kozackiej jest tak olbrzymie, ze miasto placi jedynie 500 zl rocznie szelaznego.

1691
Майже повне знищення мiста пожежею.

Карл ХII 1706
В ходi московсько-шведської вiйни Рiвне було зруйноване та зайняте вiйськами Карла ХII, який у червнi побував у мiстi. У липнi у мiсто увiйшли росiйськi вiйська.

1706-1707 рр.
Захоплення мiста росiйськими вiйськами та розквартирування їх у мiстi та околицях.

1718 рр.
Відбудова Конецпольськими знищеного костелу.

1720 рр.
Рівне в якості спадку переходить від Конецпольських до Валевських (Walewskich).

Юрiй (Єжи) Любомирський 1723
На 150 років Рiвне переходить у власнiсть польських шляхтичiв Любомирських. Володарем Рiвного стає Юрiй (Єжи) Любомирський (Jerzemu Lubomirskiemu). У ХVIII ст. князi Любомирськi були найбагатшим магнатським родом на Волинi, а часами i в цiлiй Польщi.

1728
Станiслав Любомирський Станiслав Любомирський (Stanislaw Lubomirski, бл.1704-1793) розпочинає будiвництва замку.

1738
Завершення будівництва мурованого замку-палацу.

1750
У місті налічується 370 будинків (з передмістями 683). Працює млин та лісопильне підприємство. Stanislaw Lubomirski wydaje ustawe dla cechow miejskich oraz kahalow zydowskich w Rownem.

1755
Ведеться активне будівництво. У місті налічується понад 700 будинків. Зростає населення.

Iван Гонта 1756
Завершення будiвництва i освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви у Рiвному. За легендами у церквi молився Iван Гонта. Budowa przez parafian cerkwi Wniebowziecia Matki Boskiej w Rownem.
1760
Варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо. Зводиться перша мурована єврейська синагога.

1764
Budowa kosciolka pod wezwaniem sw. Jozefa na cmentarzu na Woli.

1765
Архiтектор Тоушер склав план мiста. Місто складалось з чотирьох районів: Srodmiescia, Woli, przedmiesc Ostrogskich, przedmiesc Dubienskich. Всього в мiстi було 683 споруди, в т.ч. 313 в передмiстях, якi облаштовувалися за нацiональною та соцiальною ознакою (були нiмецька та єврейськi вулицi, квартали мiських урядникiв, духiвництва, ремiсникiв, тощо). Працювала невелика школа. Любомирські заклали розкошний парк і театр. У місті працювало кілька млинів та цегельні виробництва.

1770
Епiдемiя чуми у мiстi. Закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матерi як вибавительки вiд мору.

1775
Будiвництво мурованого костелу.

Stanislaw August Poniatowski 1778
Мiсто отримує привiлею короля (Stanislaw August Poniatowski) на чотиритижневий ярмарок.





Юзеф Любомирський, Jerzy Lubomirski
1780
Князь Юзеф Любомирський (Jerzy Lubomirski) пiдтверджує права євреїв та дозволяє будiвництво дерев'яної синагоги.

1781
Будiвництво дерев'яного Святовоскресенського собору на мiсцi старенької церкви.

1785
Збудована унiатська каплиця на кладовищi Волi.

Тадеуш Костюшко 1792
В Рiвному побував нацiональний герой Польщi генерал Тадеуш Костюшко, який приїздив до тодiшньої господинi рiвненського палацу Людвiки Любомирської - предмету свого юнацького кохання.



Михайло Микитич Кречетнiков 1793 р. 23 квiтня (4 травня)
За наслiдками другого подiлу Польщi, Рiвне переходить до Росiї та до мiста увiйшли росiйськi вiйська пiд командуванням М.Кречетнiкова. 29 серпня (9 вересня) Рiвне набуло статусу повiтового центру в складi новоутвореного Волинського намiсництва (з 1797 року - губернiї).

1794-1795 рр.
Рiвне стає повiтовим центром Волинської губернiї.

1797 рр.
Powstaja kupieckie przedsiebiorstwa. Суконна фабрика I.Васса на якій працював 31 робітник виробляла 1200 аршин сукна та інших тканин.

1804
Рiвне i околицi спустошує нашестя сарани. Недорiд i голод у мiстi.

Тадеуш Чацький 1805
Почала дiяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким (Tadeusz Czacki, 1765-1813). Пожежа у мiстi.





1815
Остання, особлива вишукана перебудова палацу Любомирських.

1823
У вісьми мануфактурах працює 378 робітників.

Fryderyk Lubomirski
1836
Фредерик Любомирський (Fryderyk Lubomirski) розпочинає будiвництво гiмназiйного корпусу неподалiк вiд палацу.

1839
Iз Клеваня до Рiвного переведено класичну гiмназiю. 24 липня розпочала роботу Рiвненська гiмназiя.
Микола Костомаров
1844 - 1845 р.
У Рiвненськiй гiмназiї старшим викладачем працює видатний iсторик, письменник та полiтичний дiяч Микола Костомаров. У гімназії навчається 357 учнів.

1846
Тарас Шевченко Тарас Шевченко як член Київської Археологічної Комісії подорожує Рівненщиною, по місцях сутичок козацьких та польських військ. Шевченко записує народні пісні та описує історичні пам'ятки краю.



1848
Споруджено каплицю св. Степана на кладовищi Грабник (na grobie gen. Krasowskiego).

1849
Пiд час перепису у мiстi було близько 3000 мешканцiв. Внаслідок зсуву стіни, зачинено Рівненський костел (Zamkniecie kosciola w Rownem na skutek osuwania sie scian).

1856
Епiдемiя холери у мiстi. Бiля пам'ятника-колони на честь Божої Матерi вивiшено невгасиму лампаду. Будівництво гімназійної каплиці ім. св. Станіслава.

1857
Прокладання через Рiвне шосе Київ-Берестя (Брест), що мало важливе значення для розвитку економіки міста.

1858
Початок будiвництва мурованого костелу за пожертви князя Казиміра Любомирського (Kazimierza Lubomirskiego).

1861
Росiйська селянська реформа. Рiвне починає швидко зростати та його населення становить 3294 мешканцi. W miescie bylo 230 sklepow, 2 traktiernie, 28 dworow mieszkalnych. Co roku odbywalo sie 7 jarmarkow.

1862
У Рiвному вiдкрився телеграф.

1863
Вiдкриття у мiстi жiночої гiмназiї. Арешт дiячiв польського повстання.

1865
Реформування Рiвненської гiмназiї iз класичної в реальну.

Володимир Галактионович Короленко
1866-1871 рр.
В Рiвненськiй гiмназiї навчається видатний письменник Володимир Короленко.



Микола Лисенко

1867 р. 11 серпня
У мiстi перебуває великий український композитор Микола Лисенко.



1868
Розпочато будiвництва костьолу св. Антонiя (нинi зал органної музики).



1871
Михайло Петрович Драгоманов Смерть та захоронення в Рiвненському костелi князя Казимира Любомирського. Влiтку у мiстi перебуває видатний науковець та полiтичний дiяч Михайло Драгоманов.

1872
Гiмназiю перетворено в реальне училище, що дiяло до 1922 року.

1873 р. 12 травня
Вiдкрито залiзничне сполучення через мiсто (Київ-Берестя). З'явилась залiзнична станцiя Рiвне.

1877
Збудований та освячений вiйськовий шпиталь. Znaleziono unikalne rzeczy- rzymska tarcze, ozdobiona rzezba oraz kilka monet rzymskich z drugiego wieku, co zaswiadcza iz ludzie zyli w tych miejscach w pierwszych wiekach naszej ery

1880
У Варшавi виходить нарис про Рiвне Т.Стецького "Miasto Rowne".


1881 р. 12 червня
Велика пожежа у мiстi. Згорiла соборна Воскресенська церква, 800 дворiв, поштамт.

Олександр III 1890 р. 30 серпня
Розпочато будiвництво парафiяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архiтектор Дейнека). У закладанні собору приймає участь Iмператор Олександр III.

1891
Пожежа в захiднiй частинi мiста. Згорiло понад 300 будинкiв.


1895 р. 8 (20) жовтня
Освячення та перше богослужiння в новозбудованому православному соборi.

1896
Спорудження у мiстi євангельсько-лютеранського молитовного будинку.

1897
За даними всеросiйського перепису населення у Рiвному мешкає 24752 людини, працює 23 дрiбних пiдприємства.


90 рр. XIX ст.
У мiстi будується вiйськове мiстечко.


1899
Завершення будiвництва парафiяльного костьолу св. Антонiя.


1900 р. 7 жовтня
Освячення костьолу св. Антонiя.

1905
Революцiйнi виступи рiвнян.

1906
Засновано перший в Рiвному музей (професор Окенцький В.З.).

1908 р. 2 лютого
На мiстi погорiлого театру Лейбом Зафраном збудовано (сучасний Народний дім по вул. С.Петлюри) новий на 17 лож 18 рядiв крiсел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї.
Володимир Вернадський
1909
Рiвне вiдвiдує Росiйський Iмператор Микола II. Також у цьому роцi до мiста приїздить видатний вчений Володимир Вернадський. Л.Зафран розпочав будiвництво першої електростанцiї.


1910
Розпочав роботу пивзавод "Бергшльос".


1911 р. квiтень
Вiдновлення автобусного (3 пасажирськi автобуси та 1 вантажна машина) сполучення Рiвне - Корець - Новоград-Волинський - Житомир. 31 липня урочисте закладення фундаменту будинку держбанку (вулиця Гоголівська, нині С.Петлюри).

1912
Введена в дiю перша електростанцiя (250 кВт) dla oswietlenia palacu ksiecia Lubomirskiego, gorzelnie, 4 wojskowe koszary, kilka prywatnych budynkow na ulicy Dyrektorskiej i Placu Targowym. W miescie byl klub, dzialalo 5 niewielkich bibliotek z czego dwie prywatne. Перший полiт моноплану над мiстом.

Микола II 1914
Початок I свiтової вiйни. Мобiлiзацiя чоловiчого населення Рiвного. У жовтнi рiвненський вiйськовий шпиталь вiдвiдує Росiйський Iмператор Микола II разом з сестрою - Великою Княжною Ольгою Олександрiвною.

1915
Часткова евакуацiя мiста пiд час вiдступу росiйських вiйськ.

Олексiй Олексiйович Брусiлов 1916
Перед наступом росiйських вiйськ мiсто вiдвiдали iмператор Микола II та генерал Брусилов.

1917
Рiвняни разом з вiйськовими вперше вiльно вiдзначили свято 1 травня. Пiдтримка рiвнянами Центральної Ради та бiльшовицького уряду.

1918
Окупацiя мiста нiмецько-австрiйськими вiйськами.

Симон Васильович Петлюра 1919
Українська влада в мiстi. Рiвне тимчасова столиця УНР. Вiдступ українських вiйськ пiд проводом С.Петлюри. Влада бiльшовикiв. 14 серпня - окупацiя Рiвного польськими вiйськами.



С.Будьоний 1920 (4 липня - 19 вересня)
Повернення бiльшовицької влади пiсля прориву I Кiнної армiї Семена Будьоного.




Йозеф Пiлсудский 1920 (з 19 (?18) вересня)
Повернення польської армiї. Польський президент - маршал Йозеф Пiлсудський вiдвiдує мiсто. Walki 7-mej Dywizji Artylerii Konnej w rejonie Rownego.


1921 (4 лютого)
Ще до підписання Ризького мирного договору Рівненській повіт (з центром у м. Рівне) віднесено до складу Волинського воєводства Польщі (адміністративний центр - м. Луцьк). До Рівного з УРСР повертається велика група біженців часів I-ї Світової війни (поляки, українці, євреї). Від 80 до 100 українських залізничників на станції Рівне звільнено, на їх місця влаштовано поляків.

1922
Польська влада дала дозвiл на вiдновлення дiяльностi Рiвненської повiтової "Просвiти". 23 листопада у Рівному підписано протокол щодо визначення польсько-радянсьих кордонів (wytyczeniu granicy polsko-sowieckiej).

1923-1940 рр.
Дiяльнiсть у мiстi вiдомого польського вченого та освiтянина Якуба Гофмана.

1927(26) р.
Пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнацiї пам'яток старовинної архiтектури. Реставрацiя костелу св. Антонiя.


1929
30 квiтня вiдбулась офiцiйна лiквiдацiя Рiвненської "Просвiти". У місті перебуває Президент Польщі Ignacego Moscickiego.

1930
11 березня польська полiцiя провела репресiї проти учасникiв Шевченкiвської академiї в театрi Зафрана. В Рiвному вперше проводяться Волинськi Торги.

1931
Narodowy Spis Powszechny: єврейське населення Рівного складає 22737 чоловік (71% від загальної чисельності).

1933
З'їзд преси у Рiвному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий мiський парк на Грабнику.

1937-1938
Najwieksza biblioteka Polskiej Macierzy Szkolnej na Wolyniu jest biblioteka w Rownem z iloscia 18.551 tomowю.

1938
У Рівному 32740 мешканців. В місті діє 6 гімназій. W Rownem wybudowano garnizonowy kosciol sw Piotra i Pawla.

1939
Вiдповiдно до пакту Молотова-Рiббентропа захiдноукраїнськi землi вiдiйшли до СРСР. 17 вересня у мiсто входять частини Червоної армiї. 4 грудня відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР Рiвне стає центром новоутвореної Ровенськой областi. У склад Ровенської області включено: місто Ровно і повіти: Дубнівський, Здолбунівський, Костопільський, Ровенський і Сарненський, з включенням у склад Сарненського повіту населених пунктів Пінського і Столинського повітів БРСР, які відійшли до УРСР. Насалення міста налічує близько 45 тис. мешканців. Існує окрема єврейська лікарня.

1939
газета Червоний прапор Засновано музично-драматичний театр iм. Островського. 19 грудня вийшов перший номер газети "Червоний прапор" (21 грудня 1991 року перейменовано на "Вільне слово").

1940
У Рівному відкрито 155 крамниць, 45 їдалень, 36 буфетів, 4 лікарні, 2 поліклініки, протитуберкульозний диспансер , станцію переливання крові, 6 аптек, 17 шкіл, інститут удосконалення кваліфікації вчителів, вчительський дворічний інститут, у якому навчалося 210 студентів (стаціонар) та 545 заочників.

Ерiх Кох 1941
На початок року у місті близько 50 тис. мешканців. 22 та 25 червня бомбування мiста. Окупацiя нiмецько-фашистськими вiйськами. Розмiщення у Рiвному Райхскомiсарiату України та резиденцiї гауляйтера Ерiха Коха. Мiсто перетворене на своєрiдну "столицю" окупованих українських земель.


1941-1942 рр.
Винищення близько 90 000 жертв. Лише 7 та 8 листопада 1941 року понад 20 тисяч людей (переважно євреїв) винищено поблизу села Сосенки (6 км. вiд Рiвного).


Микола Кузнецов 1943
Замахи на нiмецьких офiцерiв радянським партизаном-розвiдником Миколою Iвановичем Кузнецовим (Пауль Зiберт).




1944
2-5 лютого Рiвне визволене вiд нiмецько-фашистських загарбникiв частинами Радянської армiї (вiдео). Розпочинається вiдбудова господарства мiста. У місті мешкає 25 тис. осіб.

1945
Спiвробiтники НКВС у сiчнi влаштували публiчну страту воякiв Української повстанської армiї.

1947
У місті 9 загальноосвітніх шкіл, wyzsza szkola nauczycielska, сільськогосподарський технікум, школи: фельдшерсько-акушерська, спортивна, музична, oraz kino, клуб залізничника, музично-драматичний театр, філармонія. Взимку в Рівному зруйновано пам'ятник Й.Сталіну (р-н нинішньої Театральної площі).

1950
Завершено вiдбудову зруйнованого вiйною господарства.

1952 р. 22 квiтня
Пам'ятник-колону на честь Божої Матерi зруйновано.

1953
Na bazie szkoly nauczycielskiej в Рівному відкрито педагогічний інститут.


1954
Переведено з Києва до Рiвного мелiоративний iнститут (з 1959 - Український iнститут iнженерiв водного господарства , з 2004 - Національний університет водного господарства та природокористування, див. http://nuwm.rv.ua )

1957 р.
Введення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури. Цього ж року влада закрила останню міську синагогу, а у її приміщенні відкрито спортивну школу.

1958
Рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році).

1959
Відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.


1960
Завершено будiвництво Рiвненського обласного музично-драматичного театру iм. Миколи Островського.


1961
Відкриття пам'ятника партизану-розвіднику Миколі Кузнецову




1962
Закриття Свято-Воскресенського собору (відкриття у його приміщенні музею наукового атеїзму). Закінчення будівництва газопроводу.


1963
Введено в дiю Рiвненський льонокомбiнат - гiгант легкої промисловостi.


1967
Закінчено будівництво кінотеатру "Жовтень" (сучасна назва Кінопалац "Україна", див. http://kino.rv.ua )


1968
Здано у експлуатацію готельний комплекс "Мир".


1969
Введено в дію першу чергу Заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ "Рівнеазот", див. http://azot.rv.ua )


1970
У Рівному відкито філію Київського інститута культури.


1972
Населення міста складає 130,5 тис. осіб. Відкрито залізничну лікарню на 250 місць.

1974
24 грудня вiдкрито тролейбусний рух по мiсту. ( див. http://obus.rv.ua )

1977
У Рiвному вiдкрито аеровокзал мiжнародного класу.

1980
Закінчено будівництво першого у місті 14 поверхового будинку по вул. Київській 14.

1982
Населення міста складає 198 тис. осіб.

1983
Урочисте вiдзначення 700-рiчного ювiлею мiста.


1985
Відкриття монументу Слави та Палацу піонерів (пізніше - Палацу дітей та молоді).



1986
Завершено будiвництво мiського гiдропарку - улюбленого мiсця вiдпочинку рiвнян.


1988
22 липня - Установча конференція регіональної організації Народного руху України за перебудову.
26 жовтня - Створення Товариства української мови ім. Т. Шевченка
3 квітня - Передача приміщення Свято-Воскресенського собору (музей наукового атеїзму) православній церкві.


1990
Першi демократичнi вибори до мiської Ради. Розпочато будiвництво Покровського собору методом народної будови.


1991
11 червня 1991 ухвалено Постанову Президiї Верховної Ради УРСР, згiдно якої надалi слiд iменувати мiсто Ровно - Рiвне, а Ровенську область - Рiвненською. Вiдразу ж пiсля провалу путчу 25 серпня 1991 р. в мiстi було демонтовано пам'ятник Ленiну.

1994
17 травня перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвiднику Миколi Кузнецову, який стояв перед адмiнбудинком мiської ради. На постаментi цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак "Загиблим за Україну". Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д.Медведєву.

1999
22 травня на майданi Незалежностi вiдбулося урочисте вiдкриття пам'ятника Т.Шевченку. На площi Короленка вiдкрито пам'ятник "Загиблим у збройних конфлiктах"

2000
Оновлення центральних вулиць мiста, фасадiв будiвель i, звичайно, народження Iнтернет-проекту "Вiртуальне мiсто Рiвне - rivne.org".

2002
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року у м. Рiвне проживає 249 тис. осiб (228 тис. осiб у 1989 роцi). Населення областi складає 1173 тис. осiб (в т.ч. 555 тис. чоловiкiв та 618 тис. жiнок).

2003
25 серпня мiсто святкує своє 720 рiччя. Вiдкрито колону Божої Матерi. Оновлено фасади бiльшостi будинкiв на центральних вулицях мiста.



2004
Рiвняни приймають активну участь у Помаранчевiй революцiї. На центральному майданi щоденно проходять багатотисячнi мiтинги.


 Доповнити перелiк ?

Якщо Ви вважаєте представлений перелiк подiй з життя мiста не повним, просимо зв'язатись з нами за адресою info@rivne.org та запропонувати власнi матерiали та доповнення.

<< Повернутись