|
|
Окупацiйнi грошi. Український випуск
28 червня 1941 року на рівненських вулицях з’явилися німецькі мотоциклісти - розпочалася окупація міста гітлерівським Третім Рейхом.
Створено військові тимчасові органи влади, а також організовано міську управу, на чолі якої став Полікарп Бульба.
Як валюта вводиться спочатку німецька рейхсмарка, а потім так званий карбованець.
Рівне стало не лише центром окупаційного рейхскомісаріату “Україна”, воно почало поширювати від Галичини й до самої Росії “власні” гроші.
10 березня 1942 року німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку Украни було випущено для грошового обігу
ці самі “окупаційні гроші” – девять банкнот номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців.
Їх було надруковано на підставі розпорядження від 5 березня 1942 року. В анотації був текст: “Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.”

"1 карбованець" (Рівне, 1942 р.)
|

"2 карбованці" (Рівне, 1942 р.)
|

"5 карбованців" (Рівне, 1942 р.)
|
| | |

"10 карбованців" (Рівне, 1942 р.)
|

"20 карбованців" (Рівне, 1942 р.)
|

"50 карбованців" (Рівне, 1942 р.)
|
| | |

"100 карбованців" (Рівне, 1942 р.)
|

"200 карбованців" (Рівне, 1942 р.)
|

"500 карбованців" (Рівне, 1942 р.)
|
| | |
Ці банкноти використовувалися на частині території СРСР (Україна), окупованою німецькою армією в період Великої Вітчизняної Війни.Номінали купюр виражені в карбованцях.
Аверс всіх купюр віддруковано німецькою мовою. Приклад зворотньої сторони купюри у 100 карбованців наведено нижче.
Центральний банк України був організований у Рівно навесні 1942р., в інших містах малися його філії. Емісія карбованців почалася
з 1 липня 1942 р. Офіційний курс при цьому був встановлений у співвідношенні 1 карбованець = 1 рубль, 10 карбованців = 1 рейхсмарці.Друкувалися карбованці в Німеччині.
З 25 липня 1942 р. населенню було запропоновано здати всі радянські грошові знаки достоїнством вище 5 карбованців. Причому, суми понад 20 карбованців при обміні не видавалися, а зараховувалися на спеціальні рахунки.
Таким чином в обігу на Україні залишилися окупаційні рейхсмарки, карбованці, радянські казначейські квитки, радянський розмінний дріб'язок і німецькі монети в 1, 5 і 10 пфенігів.
На чорному ринку карбованці знецінювалися приблизно нарівні з карбованцем до весни 1944 р., коли почалося масове відмовлення від них і від військових марок. За приблизними оцінками, емісія банку України склала 1200 млн. рейхсмарок.
У літературі є згадування про колірні різновиди купюри в 200 карбованців, але чи було це зв'язано з використанням різних барвників, чи купюри змінили своє фарбування під дією яких або хімічних речовин (чи високих температур) невідомо.
Після звільнення України карбованці і марки вилучалися і знищувалися. Висока вартість купюри в 2 карбованці обумовлений тим, що її тираж був практично цілком знищений партизанами.
Додаткові матеріали
Визволення м. Рівне. (1944 рiк)
На початку лютого 1944 року Радянська Армія визволяла наше місто від німецько-фашистських загарбників. Унікальні кадри хроніки
(відео 36 сек., 3 Мб) люб'язно надані рівненським сайтом "Знахідка".
Також читайте "Місто бойової слави." та
"Трагічні роки.".
Співпраця
Будемо вдячні за надіслані на адресу info@rivne.org доповнення до цього матеріалу. Особливо цікавить якісне зображення купюри "2 карбованці".
<< Повернутись
|
|